Як показують результати наукових досліджень, дитина бачить сни ще в утробі матері з 25-30 тижня вагітності. Дотепер не ясно, чому виникають сновидіння, що бачить ребенок і яка роль снів у його розвитку. Відповідно до однієї з теорій, сни в дітей - це їхня генна пам'ять, що проглядається як у кінотеатрі й забезпечує завантаження мозку необхідною інформацією, а також розвиває почуття й мислення. Поганий сон може порушити фізичний і психічний розвиток ребенка.
Як правило, діти не народжуються з відрегульованими добовими ритмами. Спочатку переважає 90-хвилинний цикл сну й пильнування. У віці 2-8 тижнів проявляється 4-годинний цикл, що досить стабільний приблизно до 3 місяців. І, нарешті, до великого полегшення батьків, ребенок починає спати всю ніч. Близько 10% дітей сплять протягом всієї ночі з віку одного місяця, однак, ще 10% дітей не спить по ночах до напівроку.
Однієї з найпоширеніших причин порушення сну в немовлят є болі в животі, які звичайно виникають тижня через дві після народження. У половини з них до двох місяців наступає поліпшення, а деякі будуть випробовувати болі до чотирьох-п'яти місяців. Точна причина кольок невідома, але приблизно основною причиною є коров'яче молоко. Відомо, що найбільше часто болю в животі турбують дитин, що перебувають на грудному вигодовуванні, якщо матері споживають більше 0.5 літра молока в день. Крім того, ці болі можуть бути зв'язані й складом дитячих живильних сумішей.
Нерідко хронічні порушення сну можуть бути обумовлені алергією на салицилаты, які втримуватися в аспірині, харчових добавках (жовтий барвник тартразин Е 102) і деяких овочах і фруктах (огірки, помідори, цитрусові). Дієта з виключенням салицилатов істотно поліпшує сон уже через кілька днів. У кожному разі, перед тим, як ви ризикнете ввести що-небудь у раціон вашого ребенка або змінити свій, проконсультуйтеся з педіатром.
Ще одною причиною неспокійного сну може стати прорізування зубів. У цьому випадку діючу допомогу можуть зробити заспокійливі гелі й масування ясен льодом. Безсоння також буває обумовлена помилками у вихованні ребенка, коли батьки самі створюють ситуацію, що сприяє виникненню порушень
Кілька рад, які допоможуть налагодити гарний сон у ваших дітей
Для дітей у віці до 1 року:
1. Ніколи не будите сплячу дитину, навіть якщо прийшов час годівлі. У ребенка повинен установитися власний ритм сну й пильнування. Якщо ви будете постійно порушувати хід його біологічних годин, то маля буде гірше звикати до регулярного добового ритму.
2. Під час сну ребенка не варто ходити навшпиньках, боятися включати радіо й телевізор або розмовляти тільки пошепки. Ніж раніше ваше маля навчиться засипати під звичайні домашні звуки, тим буде краще й для вас, і для нього.
3. Перед сном переконаєтеся, що ваш ребенок добре нагодовано.
4. Уночі годуєте ребенка тихо й спокійно. Висвітлення повинне бути тьмяним, а спілкування мінімальним.
5. Денна годівля повинне бути збудливої. Бажано голосно розмовляти, сміятися, співати пісні або грати з малям. Годівля краще проводити при яскравому висвітленні або біля вікна, через яке проникає денне світло.
6. У віці 10-12 місяців варто забрати з режиму нічна годівля. Ребенок може небагато покапризничать, але звичайно засипає протягом 15-20 хвилин. Після п'ять^-п'ятьох-чотирьох-п'яти таких ночей сон ставати безперервним протягом всієї ночі.
Для дітей у віці старше 1 року:
1. Заведіть предметний посередник. Це може бути іграшка або лялька, що зм'якшує розлуку ребенка з родителями. Предметний посередник дає ребенку відчуття сталості й стабільності. Ці почуття особливо важливі для дітей, коли вони засипають або прокидаються протягом ночі.
2. Ліжко варто використовувати тільки для сну й не тримати в ній іграшки (за винятком предметного посередника). Під час пильнування ребенок повинен перебувати в манежі або в безпечній частині кімнати.
3. Не слід давати ребенку на ніч напої, що містять кофеїн (какао, колу й ін.).
4. Завжди укладайте ребенка в певний час. Відхід до сну повинен супроводжуватися послідовністю дій, які нагадували б про те, що настав час спати. При цьому їхній порядок повинен бути завжди той самий, наприклад: умивання, вдягання нічної піжами, казка й т.д.
5. У дитячій кімнаті не повинне бути повної темряви. Найкраще підходить тьмяне висвітлення від каганця, при якому ребенок, прокинувшись, міг би побачити навколишні предмети або знайти в ліжку предметний посередник.
6. Не кидайтеся до ребенку при перших схлипуваннях. Якщо небагато потерпіти, то багато дітей припиняють плакати й спокійно засипають. У цій ситуації втручання дорослих може тільки розбудувати сон. Я думаю, що вам би теж не сподобалося, якби при кожному вашім подиху або муканні в сні ваш партнер включало би світло й голосно цікавився, що відбувається. Якщо ребенок все-таки не заснув, то можна до нього підійти й без зайвого шуму постаратися його заспокоїти, погладивши по голові або животу. Переконаєтеся, що йому зручно й сухо, але не беріть на руки. Дітям у віці 3-7 років можна сказати що-небудь типу: "Мама з тобою поруч. Всі добре. Спи, мій гарний".
7. Не зв'язуйте у свідомості ребенка небажання спати з низкою задоволень. Будь-який ребенок, зрозумівши, наскільки легко домогтися того, щоб посередині ночі в обнимку з родителями посидіти перед телевізором, насолоджуючись різноманітними напоями й насолодами, з більшим задоволенням постарається не заснути. Не можна без гострої потреби дозволяти дітям залишати вночі спальню.
