Чоловіка що готуються стати батьками й займають роллю спостерігача стосовно процесу, насправді сильно недооцінюють свою роль для майбутнього розвитку ребенка. Формування психології майбутнього маляти починається, строго говорячи, з моменту його зачаття

Особливо це пов'язане з тим, які відносини формуються між матір'ю й батьком у процесі вагітності. Ефект від напруги матері в процесі вагітності позначається на майбутньому розумовому розвитку ребенка.

Експерт по ембріональному розвитку Вивьет Гловер, вивчила вплив материнської напруги протягом вагітності на ребенка й представила отримані дані на зустрічі Королівського Коледжу Психіатрів Влондоне.

Те, як діти розвиваються, залежить від їхніх генів і виховання, але Гловер уважає, що те, що трапляється в матці, - також є немаловажним компонентом.

У процесі дослідження вона проанкетировала більше ста молодих матерів на предмет того, як протікала їхня вагітність із погляду емоційного стану, а потім протягом 18 місяців спостерігала за процесом розвитку немовляти.

У кожної жінки була напруга через занепокоєння про те, як протікає вагітність і про майбутні роди. Але в частини жінок була напруга іншої властивості через психологічні проблеми з партнером.

Дослідження показали, що діти можуть мати більше високий ризик проблем поводження, занепокоєння, і пізнавальних і емоційних проблем, якщо їхня мати страждала від напруги під час вагітності.

"Їхній розумовий розвиток було небагато повільніше, і вони виявляли більше побоювань і занепокоєння," сказала доктор Гловер.

Хоча повністю не розуміється, як материнська напруга торкати плід, але вважається, що це пов'язане з підвищеним рівнем гормону кортизола в крові матері й в амниотической рідини.

Недавнє дослідження розкрило зв'язок між рівнями кортизола в амниотической рідини й розумовому індексі розвитку ребенка, що оцінює розвиток ребенка. Воно показало: чим вище рівень кортизола, тим нижче індекс.

Гловер підкреслила, що не всі дитини були порушені материнською напругою. Але вона повідомляла вагітних жінок, які не почувають себе спокійно щоб вони повідомляли це своїм докторам, частіше спілкувалися з ними й намагалися по-можливості знайти позитивний настрой.